Пандемічне затишшя?
Припинилися суперечки і щодо вакцинації. Навіть мало хто знає, що одну, російську, вакцину проти грипу A(H1N1) в Україні все-таки зареєстрували. Проте найцікавіше, що за кілька місяців боротьби з вірусом певного консенсусу щодо того, як врятувати країну від «свинячої чуми», так і не дійшли. Хтось говорить про початок другої хвилі, хтось наполягає, що це продовження першої, хтось радить дотримуватися часникової дієти – мовляв, тоді жодні віруси українській людині не страшні, а хтось узагалі говорить, що незабаром весна – і грип нарешті вгамується. До того ж, і європейська спільнота несподівано почала сумніватися, а чи треба взагалі було оголошувати пандемію грипу, називаючи її «найбільшою корупційною аферою»
Нова хвиля чи продовження
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), показники епідемії грипу A(H1N1) у світі йдуть на спад, але активність вірусу все ще залишається стабільною у Південній Африці, Північній Азії та деяких країнах Європейського регіону. Представники організації особливо занепокоєні питаннями запобігання розповсюдження тяжких форм захворювань серед груп ризику. «Повна відсутність випадків пандемічного грипу не прогнозується навіть у літні місяці, – говорить «Главреду» Катерина Булавінова, педіатр-інфекціоніст, медичний експерт ЮНІСЕФ. – Згадайте, коли почалася пандемія, люди хворіли і помирали в Америці і Британії влітку».
Керівник Київського центру клінічної імунології Олег Назар переконаний, що нині українці як хворіли на грип, так і продовжують хворіти. Порівняно з минулим роком, можливо, лише на 5–6% більше. І хоча цей діагноз почали ставити рідше, загальна картина від того не змінилась, адже статистика так і продовжує рахувати кількість хворих на грип та ГРВІ разом. Тож кількість хворих усе одно велика.
«Говорити про те, скінчилась перша хвиля чи ні, можна тоді, коли ми бачимо кількість госпіталізованих, тих, хто перебуває у реанімації з пневмонією, кількість хворих на апараті штучної вентиляції легенів, динаміку приросту загиблих, – продовжує медичний експерт ЮНІСЕФ. – Цих даних ніхто не приховує, але про них ніхто й не говорить. Люди продовжують хворіти та помирати від грипу A (H1N1). З початку спалаху померло понад одну тисячу осіб. У цей же час населення не має достатньо інформації щодо запобігання грипу, особливо у груп ризику».
Тоді як головний імунолог Києва пан Назар стверджує, що зокрема у Києві реанімаційні відділення працюють у нормальному режимі, Катерина Булавінова наводить тривожні цифри: за перший місяць 2010 року через ускладнення від грипу в Україні загинула 23 вагітні, а початку спалаху – понад 70. Для порівняння у 2008 році жодна жінка не померла внаслідок грипу та його ускладнень. У ВООЗ також говорять, що 7–10% від усіх госпіталізованих – це жінки на другому або третьому триместрі вагітності.
Проте вітчизняні лікарі припускають, що важкий перебіг захворювання не можна списувати лише на новий штам грипу. Треба говорити і про особливості зміни імунної системи людини. «Вона з кожним роком стає дедалі гіршою, – продовжує Олег Назар. – Типовість перебігу хвороби змінюється. Якщо ми раніше лікували згідно з діючими протоколами, то зараз треба щось змінювати: або писати нові, або піднімати старі видання, де описані вірусні пневмонії».
Щоправда, нині не можна говорити лише про пандемічний грип, адже не менш актуальна тема – грип сезонний. Якраз у середині лютого слід очікувати нової хвилі останнього. Директор Центру грипу та гострих респіраторних інфекцій Олександр Гриневич констатує, що зазвичай для лютого характерне збільшення кількості хворих на респіраторні інфекції, і цей рік не буде винятком.
«Це пов’язано з міграцією населення та погодою – стане дещо тепліше, – говорить Олег Назар. – Перепад температур – більш негативне явище, ніж морози. Проте це сезонні коливання, і нічого страшного в них немає. Порівняно з минулим роком, мало що змінилось. Проте лікарі працюють більш уважно – будь-який випадок розглядають як можливий грип A(H1N1)».
Загалом же офіційна позиція МОЗ нині доволі стримана. Зокрема Олександр Гриневич лише наполягає, що перша хвиля грипу в Україні закінчилась, і медики очікують нового підвищення захворюваності на грип та ГРВІ. У питанні вакцинації чиновники одностайні – всі взяли паузу. «Зрозумійте, нині складна ситуація», – виправдовується пан Гриневич.
Нещеплена Україна
А між тим саме тема вакцинації проти пандемічного грипу – доволі важлива та суперечлива. Українців до неї треба готувати, а не вирішувати проблему нашвидкуруч.
Російська вакцина «МоноГріппол Нео» (її діюча речовина виготовляється в Голландії) не так давно успішно пройшла клінічні випробування та була зареєстрована в Україні. Планується, що можливі щеплення нею будуть безкоштовними лише для медпрацівників, вагітних та дітей до двох років. Усім іншим доведеться заплатити («МоноГріппол Нео» зараз коштує в Росії від $7).
Але, незважаючи на все, росіяни готові надати нам вакцину не раніше березня. Офіційно уряд не підписав жодного договору щодо постачання з фармкомпанією, що її виробляє. До того ж, немає і бюджету на 2010 рік, тобто і грошей на закупівлю будь-якої вакцини. А до ухвалення нового головного кошторису країни всі бюджетні доходи і витрати плануються з огляду на тимчасовий розклад: на кожен місяць – 1/12 торішніх витрат, а їх статті не змінюються. Тож якщо у бюджеті Міністерства охорони здоров’я на 2009 рік не було закладено коштів на закупівлю вакцини, то купити її у цьому році можна лише за кошти спецфонду, за окремим рішенням Кабміну.
За словами Алли Мироненко, провідного наукового співробітника НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, окрім російської вакцини, на реєстрацію в Україну надходила ще французька та канадська. «Одна з двох раніше заявлених знята з реєстрації з певних причин, які пов’язані з компанією-виробником, інша – ще у процесі перевірок у Центрі імунобіологічних препаратів», – повідомила нам експерт. Тож якщо вони виявляться придатними, українці зможуть обирати, яку вакцину надалі застосовувати. Цікаво, що у міністерстві говорять: уже укладено договір на постачання 500 тисяч доз французького препарату, і приблизно за місяць могло б розпочатися його постачання.
Що ж до гуманітарної вакцини, то Україна все ще перебуває у списку країн, котрим ВООЗ запропонувала допомогу. Але поки ми не дали остаточної письмової відповіді, чи скористаємось такою можливістю. Щоправда, всі пам’ятають, як ще у листопаді минулого року Кабінет Міністрів України публічно не погодився на умови передачі ВООЗ вакцини для України. Йшлося про так звану прискорену реєстрацію, яка виключає клінічні дослідження вакцини у нас у країні. До речі, у більшості країн саме у такий спосіб відбувається дозвільна процедура. Спочатку вивчається досьє препарату, потім на стадії лабораторного тестування перевіряється відповідність йому кожної партії. Щодо клінічних випробувань, то їх проводять або виробники, або незалежні експертні центри. Проте в Україні реєстрацією називають усі три етапи. Така особливість нашого законодавства.
«Необхідно визначитися, чи взагалі нині потрібна вакцина в Україні, – говорить Алла Мироненко. – До сезонного грипу пандемічна вакцина не має жодного стосунку. Я хочу сказати, що у країнах північної півкулі у лютому ніколи ніхто не щеплює, тому що у нас уже минув інтенсивний підйом. Нині може йтися лише про щеплення на наступний сезон. Тобто вакцинацію потрібно розпочинати вже з вересня». З перемовин вищевказаного Інституту та Міністерства охорони здоров’я пані Мироненко зрозуміла, що вакцини найближчими місяцями можна не очікувати.
Схоже, чи робитимуть в Україні взагалі щеплення від пандемічного грипу, залежить від остаточних результатів виборів і від того, які ротації відбудуться у Кабміні. Окремі фахівці також наголошують на ролі тиску громадськості на уряд. Хоча саме український народ з обережністю підходить до такого питання після скандалу з вакцинацією проти кору та краснухи, тоді як Європа робить щеплення від грипу навіть вагітним жінкам.
Нагадаємо, в Україні існує затверджений Міністерством охорони здоров’я план заходів щодо проведення вакцинації населення проти сезонного та пандемічного грипу. Згідно з ним, протягом місяця з моменту надходження вакцини до медичних закладів окремим чиновникам доручено забезпечити вакцинацію медиків незалежно від підпорядкування певному відомству та форми власності. Далі на черзі вагітні, діти, старші шести місяців з однією хронічною хворобою, та групи ризику (хворі на цукровий діабет, хронічний бронхіт, бронхіальну астму, ожиріння, серцево-судинні захворювання, онкозахворювання, хворі з імунодефіцитним станом).
Тож, з одного боку, спокій державних чиновників не дає підстав для хвилювання, а з іншого – міжнародні фахівці попереджають, що українці ще протягом тривалого часу будуть змушені ходити у метро в масках. «У світі такої проблеми немає, – говорить Катерина Булавінова. – У країнах, де вакцинована достатньо велика кількість населення, як наприклад у США та Швеції, утворюються захищені прошарки людей, що сприяє формуванню колективного імунітету». Але що ж робити пересічному українцю, який то губиться у вирі політичних спекуляцій, то з подивом дивиться на мовчазних чиновників? Усі опитані «Главредом» експерти говорять: треба починати з особистої гігієни та дослухатися до власного організму, який у разі чого неодмінно посилатиме сигнали SOS.
Тетяна Бахтєєва, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я
Ми вже так налякані вакцинацією, що до цієї теми треба підходити дуже обережно. Я знаю, що жодна країна світу не говорить, що має цілковито безпечну вакцину. А тією, що нині зареєстрована в Україні і яку вже можна у нас придбати, я не дозволила б нікого щепити, тому що ми перебуваємо у стані епідемії. Думаю, і прискорювати нічого не варто. Тільки влітку потрібно готуватися до другої хвилі грипу. До того часу, можливо, буде зареєстровано ще кілька вакцин. І я взагалі не говорила б про обов’язкову державну програму щодо вакцинації – щеплення проти грипу мають бути добровільними і за власний рахунок громадян.
В’ячеслав Передерій, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я
Вакцина нам потрібна як повітря, але до цього питання треба підходити розумно. Має бути система, порядок, закон, контроль. Моя думка – не треба реєструвати всі вакцини, які нам пропонують, а варто обирати кращі. Окремо для дітей віком до трьох років, для вагітних жінок, для всіх інших. Ось я нещодавно відвідав Центр імунобіологічних препаратів, і у мене склалася така думка, що там можуть перевіряти препарати лише на папері.
